У МОН розробили нові рекомендації оцінювання учнів 5-9 класів

вчителям, директорам, НУШ

Міністерство освіти і науки України затвердило рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Відповідний наказ від 2 серпня 2024 року опублікований на сайті МОН.

Рекомендації стосуються оцінювання учнів 5-9 класів. Відповідно, наказ МОН “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти” втрачає чинність (ідеться про наказ №289 від 1 квітня 2022 року).

У нових рекомендаціях визначено, що результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

Також у рекомендаціях описані основні функції оцінювання:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).

Відповідно до рекомендацій, основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.
Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.

У додатках до рекомендацій окреслені загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів, та критерії оцінювання за освітніми галузями.

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий).
Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові.
Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.
За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власного шкалою оцінювання результатів навчання учнів. У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання.

Як ідеться у рекомендаціях, свідоцтво досягнень складається з двох частин.

“Характеристика навчальної діяльності”, яка сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом.

Результатом спостереження за розвитком наскрізних умінь є виставлення відповідної позначки в стовпці “Має значні успіхи / Демонструє помітний прогрес / Потребує уваги і допомоги” після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти.

Способи організації фіксування результатів спостереження педагогічні колективи закладів освіти визначають самостійно.

“Характеристика результатів навчання” заповнюється відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу освіти.

За умови використання власної шкали оцінювання заклад має визначити та описати в освітній програмі правила переведення загальної оцінки результатів навчання за рік у систему, визначену законодавством (12-бальну систему), для виставлення у свідоцтво досягнень.

ОЦІНЮВАННЯ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Мовно-літературна освітня галузь

Оцінювання результатів навчання з української мови і літератури, зарубіжної літератури відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти

Іншомовна освітня галузь

Оцінювання результатів навчання з іноземної мови

Математична освітня галузь

Особливості оцінювання результатів навчання учнів 5–6 класів у НУШ. Математична освітня галузь

Природнича освітня галузь

Оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів у першому (адаптивному) циклі навчання в процесі викладання інтегрованих курсів природничої галузі

Особливості формувального оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в природничій галузі

Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь

Оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів та інтегрованих курсів соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі

Громадянська освітня галузь

Оцінювання навчальних досягнень учнів адаптаційного циклу навчання базової середньої освіти в громадянській та історичній освітній галузі

Технологічна освітня галузь

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів на уроках «Технології» згідно з концепцією НУШ

Інформатична освітня галузь

Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів у 5–6 класах (інформатична галузь)

Мистецька освітня галузь

Мистецька освітня галузь

Освітня галузь “Фізична культура”

Освітня галузь «Фізична культура»

БОЛОЖИНІВСЬКИЙ ЗЗСО

І-ІІ СТУПЕНІВ

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

учня/учениці ________ класу

(прізвище та ім'я учня/учениці)

__________________ навчальний рік

ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ*		Має значні успіхи	Демонструє помітний прогрес	Потребує уваги і допомоги
виявляє розуміння прочитаного:
сприймає та усвідомлює прочитане;		❑	❑	❑
висловлює припущення, доводить надійність аргументів;		❑	❑	❑
висловлює ідеї, пов’язані з розумінням тексту, аналізує текст і добирає контраргументи (за потреби);		❑	❑	❑
висловлює власну думку:
передає власні думки, почуття, переконання;		❑	❑	❑
зважає на мету та учасників комунікації;		❑	❑	❑
вибирає для цього відповідні мовленнєві стратегії;		❑	❑	❑
критично та системно мислить:
визначає характерні ознаки явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків;		❑	❑	❑
уміє аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях;		❑	❑	❑
уміє розрізняти факти, розпізнавати спроби маніпулювання даними;		❑	❑	❑
логічно обґрунтовує власну позицію:
висловлює послідовні, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків;		❑	❑	❑
діє творчо:
вибирає завдання, які є викликом для нього/неї, новою діяльністю;		❑	❑	❑
використовує знання з різних предметів і галузей знань для створення нових ідей;		❑	❑	❑
використовує різноманітні стратегії для продукування нових ідей;		❑	❑	❑
виявляє ініціативу в процесі навчання:
пропонує власні рішення для розв’язання проблем;	❑		❑	❑
уміє брати на себе відповідальність;	❑		❑	❑
конструктивно керує емоціями:
розпізнає власні емоції та емоційний стан інших;	❑		❑	❑
сприймає емоції без осуду, адекватно реагує на конфліктні ситуації;	❑		❑	❑
розуміє, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності;	❑		❑	❑
оцінює ризики:
розрізняє ризики та загрози;	❑		❑	❑
шукає способи прийняття рішень в умовах неповної інформації;	❑		❑	❑
приймає рішення:
розпізнає проблемні ситуації і висловлює припущення щодо їх розв’язання;	❑		❑	❑
обирає способи розв’язання проблемних ситуацій на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення;	❑		❑	❑
розв’язує проблеми:
аналізує проблемні ситуації, формулює проблеми, висуває гіпотези;	❑		❑	❑
уміє практично їх перевірити та обґрунтовувати;	❑		❑	❑
презентує та аргументує рішення;	❑		❑	❑
співпрацює з іншими:
планує власну та групову роботу;	❑		❑	❑
підтримує учасників групи, допомагає іншим і заохочує їх до досягнення спільної мети.	❑		❑	❑

ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ				Результат навчання
				Іс	ІІ с	За рік
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Українська мова		Загальна оцінка
			Усно взаємодіє
			Працює з текстом
			Письмово взаємодіє
			Досліджує мовлення
Українська література		Загальна оцінка
			Усно взаємодіє
			Працює з текстом
			Письмово взаємодіє
			Досліджує мовлення
Зарубіжна література		Загальна оцінка
			Усно взаємодіє
			Працює з текстом
			Письмово взаємодіє
			Досліджує мовлення
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Англійська мова		Загальна оцінка
			Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання
			Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння
			Сприймає письмові тексти / Читання
			Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо
МАТЕМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Математика (інтегрований курс)		Загальна оцінка
			Досліджує ситуації та створює математичні моделі
			Розв’язує математичні задачі
			Інтерпретує та критично аналізує результати
ПРИРОДНИЧА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Біологія		Загальна оцінка
			Досліджує природу
			Здійснює пошук та опрацьовує інформацію
			Усвідомлює закономірності природи
Географія		Загальна оцінка
			Досліджує природу
			Здійснює пошук та опрацьовує інформацію
			Усвідомлює закономірності природи
Фізика		Загальна оцінка
			Досліджує природу
			Здійснює пошук та опрацьовує інформацію
			Усвідомлює закономірності природи
Хімія		Загальна оцінка
			Досліджує природу
			Здійснює пошук та опрацьовує інформацію
			Усвідомлює закономірності природи
ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Технології		Загальна оцінка
			Проєктує та виготовляє вироби
			Застосовує технології декоративно- ужиткового мистецтва
			Виявляє самозарадність у побуті / освітньому процесі
ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Інформатика		Загальна оцінка
			Працює з інформацією, даними, моделями
			Створює інформаційні продукти
			Працює в цифровому середовищі
			Безпечно та відповідально використовує інформаційні технології
СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Здоров’я, безпека та добробут (інтегрований курс)		Загальна оцінка
			Безпека. Уникання загроз для життя власного та інших осіб, прийняття рішень з користю для власної та громадської безпеки
			Здоров’я. Турбота про особисте здоров’я. Аргументований вибір здорового способу життя.
			Добробут. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення добробуту
	ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Історія України		Загальна оцінка
			Орієнтується в історичному часі й просторі
			Працює з інформацією історичного та суспільно значущого змісту
			Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію
Всесвітня історія		Загальна оцінка
			Орієнтується в історичному часі й просторі
			Працює з інформацією історичного та суспільно значущого змісту
			Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію
МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Образотворче мистецтво		Загальна оцінка
			Пізнання мистецтва, художнє мислення
			Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація
			Емоційний досвід, художньо-естетичне ставлення
Музичне мистецтво		Загальна оцінка
			Пізнання мистецтва, художнє мислення
			Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація
			Емоційний досвід, художньо-естетичне ставлення
ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ “ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА”
Фізична культура		Загальна оцінка
			Розвиває особистісні якості в процесі фізичного виховання
			Володіє технікою фізичних вправ
			Здійснює фізкультурно-оздоровчу діяльність

	І семестр	ІІ семестр	Рік
К-сть пропущених днів
З них по хворобі
Підпис класного керівника
Підпис батьків

Рішення педагогічної ради про переведення до наступного класу _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Учитель __________ _____________________

Рекомендації вчителя: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Батьки (особи, що їх замінюють) __________ _________________

М П Керівник закладу освіти________________________________

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

· вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

· математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

· інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

· - екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

· інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

· навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

· культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

· підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

· контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

· діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

· стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються характеристики відповіді учня:

· правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

· сформованість предметних умінь і навичок;

· рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

· досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

· самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

· повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

· гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях;

· знаходити варіативні способи використання знань;

· уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

· системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

· міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

· усунення безсистемності в оцінюванні;підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

· індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

· систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

· концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Боложинівського ЗЗСО І-ІІ ст.

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у ЗЗСО визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

Навчальні досягнення учнів другого класу підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

Для учнів третього класу застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання).

Навчальні досягнення учнів 3 класу здійснюються згідно методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи (затверджені Наказом МОН України від 16.09.2020 р. № 1146)

Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класу здійснюється за рівневою шкалою:

з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

ІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педпрацівників закладу

АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (наказ МОН № 930 від 06.10.2010 р. «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників»)
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДПРАЦІВНИКІВ (наказ МОН №36 від 15.01.2018 р. «Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти»)
СЕРТИФІКАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (Положення “Про сертифікацію педагогічних працівників”, затверджене постановою КМУ №1190 від 27.12.2018 р.)
ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ «ВЧИТЕЛЬ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗЗСО» (наказ міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 р. №1143)

ІІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності керівника закладу

АТЕСТАЦІЯ. ЗМІНИ ДО ТИПОВОГО ПОЛОЖЕННЯ ПРО АТЕСТАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (НАКАЗ МОН ВІД 08.08.13 р. № 1135)
ПОВНОВАЖЕННЯ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ (СТАТТЯ 26 ЗУ «ПРО ОСВІТУ»)
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС НА ПОСАДУ КЕРІВНИКА ДЕРЖАВНОГО, КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (НАКАЗ МОН УКРАЇНИ 28.03.2018 р. № 291)

КРИТЕРІЇ
оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Напрям оцінювання	Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти	Критерії оцінювання
1	2	3
1. Освітнє середовище закладу освіти	1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці	1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці
		1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми
		1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх
		1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров'я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях
		1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників
		1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті
		1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників
	1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації	1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі
		1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини
		1.2.3. Керівник та заступники керівника (далі - керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви
	1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору	1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування
		1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами
		1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти
		1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя
		1.3.5. У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо)
2. Система оцінювання здобувачів освіти	2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень	2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень
		2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання
		2.1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об'єктивним
	2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти	2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти
		2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання
	2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання	2.3.2. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання
		2.3.3. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти
3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти	3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти	3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність
		3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти
		3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби)
		3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо)
		3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку
		3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі
	3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників	3.2.1. Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами
		3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти
	3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти	3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства
		3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв'язок
		3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці
	3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності	3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності
		3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти
4. Управлінські процеси закладу освіти	4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань	4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності
		4.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми
		4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти
		4.1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання
	4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм	4.2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів світи, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру
		4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах
	4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників	4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми
		4.3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності
		4.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників
	4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою	4.4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу
		4.4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу
		4.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування
		4.4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади
		4.4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам
		4.4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти
	4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності	4.5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності
		4.5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції

Критерії оцінювання учнів, педпрацівників та адміністрації