Положення
про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти НВК «Боложинівська ЗОШ І-ІІ ст. –ДНЗ»

 Загальні положення

  Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у школі (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) і передбачає здійснення таких процедур і заходів, що далі створять її структуру:

1. Стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
2. Систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівника;
6. Ресурси необхідні для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
7. Інформаційні системи для ефективного управління закладом;
8. Створення в школі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

Забезпечення якості загальної середньої освіти  повинно відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників. Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:

-  наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

-   організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти  для здобувачів загальної середньої освіти за такими чотирма напрямками:

-          освітнє середовище;

-          система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

-          система педагогічної діяльності;

-          система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.  Положення оприлюднюється на сайті закладу.

1. Стратегія (політика) і процедури забезпечення якості освіти , які використовуються у закладі

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти у школі орієнтована на забезпечення:

• відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;
• партнерства у навчанні та професійній взаємодії;
• недискримінації, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);
• академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження творчої діяльності;
• прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;
• умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;
• справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;
• умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);
• академічної свободи педагогічних працівників.

При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості школа спираєтьсяся на такі принципи:

1. Дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина.

2. Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.

 3. Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними. Наприклад, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери.

4. Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

5. Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.

Для вивчення якості освітньої діяльності та якості освіти у закладі використовуються такі методи збору інформації та інструменти :

- опитування ( анкетування , інтерв’ю)

- вивчення документації ( річний план роботи , протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали , календарне планування вчителів )

- моніторинг ( навчальних досягнень здобувачів освіти, моніторинг педагогічної діяльності , спостереження за проведенням навчальних занять, моніторинг за освітнім середовищем )

- аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність ( система оцінювання навчальних досягнень учнів, підсумкове оцінювання учнів, фінансування закладу , кількісно – якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників )

2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

  Система та механізми забезпечення академічної доброчесності є важливим компонентом внутрішньої системи, який стосується усіх учасників освітнього процесу. Його формування спрямоване на недопущення таких явищ, як плагіат, обман, фальсифікація, списування, несправедливе оцінювання тощо.

Процедурами забезпечення академічної доброчесності є: інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності, запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі, реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо.

З метою дотримання професійних стандартів та етичних принципів учасників освітнього процесу у школі розроблено та затверджено Положення про академічну доброчесність здобувачів освіти, педагогічних працівників у НВК «Боложинівській ЗОШ І-ІІ ст.-ДНЗ» (наказ № 61 від 30.10.2020 р.)

3.     Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

  Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу  здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на веб-сторінці закладу, які виходять із  чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

1. Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти повинна бути відкритою, прозорою і зрозумілою :

1.1.Здобувачі освіти повинні отримувати від педагогічних працівників інформацію про критерії , правила та процедури оцінювання навчальних досягнень . Процес інформування і оприлюднення критеріїв розпочинається із критеріїв , затверджених Міністерством освіти і науки України. Вчитель може мати власні розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів , які ґрунтуються на критеріях , затверджених МОН та не потребують затвердження директором закладу . Учні мають бути систематично поінформовані про розроблені вчителем критерії оцінювання ( в усній формі, розміщення на інформаційному стенді в класі , електронну пошту, інші види комінікації )

1.2. Система оцінювання в закладі повинна сприяти реалізації компетентнісного підходу до навчання :

- оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня

- позитивно оцінювати досягнення учнів, незалежно від того, значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини.

У системі оцінювання навчальних досягнень учнів у школі крім традиційних, можна використовувати інші види оцінювання, які сприяють компетентнісному підходу, наприклад, портфоліо .

1.3. Оцінювання результатів навчання повинно бути справедливим і об’єктивним.

2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

2.1. У закладі повинен здійснюватися аналіз результатів навчання здобувачів освіти :

- Порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету;

- Аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання;

- Порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;

2.2. У закладі повинна запроваджуватися система формувального оцінювання

3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання:

3.1. Школа повинна спряти формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання :

- Активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності;

- Наявність чітких критеріїв оцінювання навчальної діяльності;

- Зосередження освітнього процесу на оволодіння учнями ключовими компетентностями;

- Заохочення і позитивне оцінювання роботи учня;

3.2. Заклад повинен забезпечувати самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти . Процедури самооцінювання/взаємооцінюваня включають в себе :

- Розроблення вчителем чітких критеріїв оцінювання;

- Створення необхідного психологічного настрою учнів на аналіз власних результатів або отримання коментарів від свого одноклассника.

4. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  із системою та критеріями її оцінювання.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» .

Якість педагогічного складу  регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості  вчителя  навчальній  дисципліні  визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням  відповідного  підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- освітній та фаховий рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”,  постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

навчання за програмою підвищення кваліфікації при ЛОІППО  та інших суб’єктів підвищення кваліфікації , що мають ліцензію на підвищення кваліфікації;

участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах на різних освітніх платформах.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

   Педагогічні працівники повинні планувати свою діяльність , аналізувати її результативність. Основним робочим документом, який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання є календарний–тематичний  план . Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання. При розробленні календарно – тематичного плану вчитель повинен враховувати :

- Державний стандарт початкової чи базової освіти

- Навчальні програми, передбачені типовою освітньою програмою

- Освітню програму школи.

Календарно – тематичні плани погоджуються директором школи . У кінці навчального року вчителі самостійно проводять аналіз реалізації календарно – тематичного планування та визначають напрямки вирішення проблем , які виникали у ході використання календарного планування протягом навчального року .

 Педагогічні працівники повинні створювати або використовувати освітні ресурси ( електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги) . Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй діяльності , поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом . Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу, освітніх сайтах, фахових виданнях тощо .

  Педагогічні працівники повинні сприяти формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання , виховання та розвитку. Виховний процес повинен бути невід’ємною складовою освітнього процесу і орієнтуватися на загальнолюдські цінності , зокрема морально – етичні ( гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей ), соціально – політичні ( свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону,  відповідальність ) . Якісний виховний процес має ґрунтуватись насамперед на особистому прикладі учителя та використанні виховної складової змісту навчальних предметів.

  Педагогічні працівники повинні співпрацювати з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу , забезпечувати постійний зворотній зв’язок. Комунікація з батьками може відбуватися у різних формах - індивідуальні зустрічі , бесіди , онлайнова комунікація за допомогою соціальних мереж або інтерактивної інтернет – платформи.

 У закладі повинна існувати практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інші форми професійної співпраці:

- Спільне планування роботи;

- Робота над розв’язанням науково –методичної проблеми;

- Взаємовідвідування навчальних занять;

- Поширення педагогічного досвіду, наставництво;

   Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової ( творчої ) діяльності повинні дотримуватися академічної доброчесності.

5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівника

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

• забезпечення якості освіти в закладі і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства;

•  стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу;

•  планування діяльності закладу освіти, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування).

-  створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

-  забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;

-   правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

-   забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

-   створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу   таких фахових компетенцій:

-    прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

-   забезпечувати відкрите керівництво;

-  вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

-  організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

-   працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

-    постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів, реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази, співпрацю із спонсорами, з місцевою владою, використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процессу, особливо під час дистанційного навчання) тощо.

7.Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти 

Сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать: створення баз даних про учнів та/або працівників закладу в програмі Курс Школа та Курс ДНЗ на сайті NZ.ua, використання системи електронного документообігу в закладі освіти, використання електронних ресурсів для комунікації членів педагогічного колективу та учнів для проведення дистанційного навчання (в разі необхідності) тощо.

8. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Забезпечить реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та навчання. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в закладі освіти, можуть бути: розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

Самооцінювання

 Для ефективного  функціонування внутрішньої системи у школі буде проводитися самооцінювання.

Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Механізм самооцінювання школа застосовуватиме такий як під час інституційного аудиту.

Компоненти внутрішньої системи згруповані за чотирма напрямами, кожний з яких описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності в закладі освіти.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

• критерії (підстави для оцінювання);
• індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
• методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Самооцінювання  буде здійснюватись відповідно до такої моделі:

• щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання;

Самооцінювання буде здійснюватися  з використанням Методичних  рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, затверджених Наказом МОН № 1480 від 30 листопада 2020 року

Боложинівський ЗЗСО І-ІІ ступенів

Буської міської ради

Стратегія розвитку закладу

на 2021 – 2025 р.р.

Стратегія визначає мету, зміст, завдання та проблеми закладу, конкретизує перелік основних напрямів і заходів реалізації стратегічних завдань. Основним стратегічним баченням розвитку є створення та функціонування закладу, у якому не тільки здобувається освіта та формується освітній компонент, а й створюються умови, за яких кожна дитина може реалізувати себе як особистість, може почувати себе вільно, безпечно та реалізувати свої індивідуальні здібності. Стратегія спрямована на виконання Конституції України; Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», інших законодавчих та підзаконних актів законодавства у сфері освіти і науки, рішень (розпоряджень) засновника або уповноваженого ним органу, власних установчих документівта для реалізації забезпечення особистісного розвитку суб’єктів освітнього процесу, модернізації змісту, методів, форм навчання і виховання, системи контролю й оцінювання, прийняття управлінських рішень.

Стратегія розвитку закладу на 2021-2025 роки може змінюватися та доповнюватися.

Місія школи: створення безпечного і доступного освітнього середовища для всебічного розвитку та соціалізації учасників освітнього процесу, їх інтелектуальних, творчих, фізичних здібностей на засадах загальнолюдських цінностей, зокрема цінностей Українського народу, патріотизму,  Конституції і законів України.

Візія: заклад повинен стати простором психологічного комфорту всіх учасників освітнього процесу та їх соціального успіху, який мотивує: здобувачів освіти - до позитивних змін у навчанні;

педагогічних працівників - до професійного росту,

 батьків – до активної свідомої співпраці.

Цінності: Здоров’я, Гідність, Успішність, Доброчесність, Саморозвиток,

Творчість, Партнерство, Патріотизм.

Сприяння розвитку якостей випускника закладу:

• здоровий спосіб життя.
• висока освіченість і культура поведінки;
• готовність до свідомого вибору професії;
• здатність до саморозвитку, самоосвіти;
• самореалізація в умовах сучасного життя,
• толерантність, комунікативність,;
• вміння працювати в команді;
• критичне мислення;
• мотивація до праці;
• моральна стійкість, громадянська позиція, усвідомлений патріотизм.

Перспективна мережа класів

ОСНОВНІ ЦІЛІ:

підвищення якості освітніх послуг;

розвиток впровадження у закладі інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання;

забезпечення компетентнісного підходу до викладання та системи оцінювання предметів

забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу;

побудова міжособистісних стосунків між педагогами, дітьми та батьками на принципах дитиноцентризму;

активізація діяльності закладу в освітньому просторі територіальної громади та регіону;

формування позитивного іміджу освітнього закладу;

розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти за напрямками «Освітнє середовище», «Оцінювання здобувачів освіти», «Система педагогічної діяльності працівників», «Управлінська діяльність».

1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Стратегічні завдання:

• оптимізувати внутрішні та зовнішні ресурси освітнього середовища;
• активніше залучати педагогічних та соціальних партнерів до вирішення завдань підвищення якості освіти;
• освоювати різні форми комунікації та співпраці з метою відкритості школи до співпраці з іншими установами, організаціями, підприємствами.

 Очікувані результати:

Створення  комфортних і безпечних умов навчання учнів та праці педагогів, освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації,  розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору на засадах доступності і партнерства.

Національно-патріотичне виховання

Мета :

✓посилення моральної складової в загальній системі формування у школярів національної гідності, готовності до виконання громадянських та конституційних обов’язків, розвиток психологічних і професійних якостей.

Завдання:

❖виховання в учнів школи почуття гордості за Українську державу;

❖формування високих моральних цінностей, патріотизму, етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини;

❖виховання дисциплінованості, сумлінності та чесності, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

❖формування здорового способу життя, прагнення до фізичного саморозвитку, сприяння протидії негативним впливам і явищам, які існують у сучасному суспільстві;

❖підтримка та пропагування сімейних цінностей.

Етапи реалізації

Очікувані результати:

• посилити формування у школярів поваги до України, її державних символів;
• забезпечити утвердження в учнів школи патріотизму, посилення виховної складової в загальній системі формування в школярів національної гідності, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань українського народу;
•  посилити формування в учнів патріотичних переконань щодо відданості та вірності українському народові, готовності до оборони України, забезпечення захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості;
• створити умови для реалізації творчого потенціалу учнів, спрямовані на їх духовне, моральне, фізичне становлення та самовдосконалення;
•  збільшення кількості учнів, які займатимуться різними видами творчої, культурно-освітньої, військово-патріотичної та фізкультурно-масової роботи, що сприятиме зниженню рівня злочинності, поширенню тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії

НАПРЯМОК

Створення комфортного та результативного інклюзивного простору, якщо будуть діти з особливими потребами

Мета :розширення практики індивідуального та інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами; забезпечення їх оптимального розвитку, успішної інтеграції в соціумі.

створення умов для особистісного розвитку дітей із особливими потребами, формування освітньо - розвивального середовища для них шляхом забезпечення психолого-педагогічного, медико-соціального супроводу.

Завдання: здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі      здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

створення освітньо-реабілітаційного середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливостями психофізичного розвитку;

створення позитивного мікроклімату у загальноосвітньому навчальному закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

Очікувані результати:

розвиток толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами з боку однолітків, педагогів, батьків, громадськості;

забезпечення повноцінної соціально-психологічної адаптації та самоактуалізації дітей в умовах навчального закладу;

для учнів з особливими потреба створення умови для навчання спільно з однолітками.

Етапи реалізації:

1.Забезпечити інклюзивне освітнє середовище для дітей з особливими освітніми потребами .

2.Надання консультаційних послуг батькам дітей з особливими освітніми потребами .

3.Запровадити систему відслідкування та своєчасного реагування з метою раннього виявлення й надання потрібної підтримки дітям з порушеннями розвитку

 4 Проводити різноманітні сучасні ефективні форми навчальнометодичної роботи з педагогами щодо впровадження інклюзивного навчання

5 Створити умови для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання.

Психолого-педагогічний напрямок

Мета:

формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням:

 • індивідуальних особливостей;

 • здібностей;

• умінь та навичок.

Завдання:

 1. Створення:

– ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

 – умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

 – умов для позитивної адаптації учнів до навчання у школі.

2. Посилення впливу шкільного та сімейного виховання на формування:

 • стійкої мотивації до здобуття освіти;

• високої духовної культури;

 • моральних переконань;

• трудового виховання учнів.

 3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

 4. Практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи:

 • діагностики особистісного розвитку;

• ціннісних орієнтацій;

• соціального статусу;

• виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

 5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки, булінгу.

 Шляхи реалізації:

1. Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

 • здібностей;

 • схильностей;

• потреб;

 • відстеження динаміки з розвитку обдарованих та здібних учнів; дітей, які потребують особливої педагогічної уваги.

 2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських консультацій.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

Зміцнення навчально – матеріальної бази

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

Стратегічні завдання:

• підвищити якість освітніх послуг у відповідності до Державних стандартів освіти;
• наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
• застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
• спрямовування системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооціню-вання;
• здійснювати освітній процес відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, здібностей учнів.

Очікувані результати:

Здійснення стимулюючого оцінювання, що ґрунтується на позитивному підході, враховує освітню траєкторію кожного учня, спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей.

Аналіз системи оцінювання учнів

НАПРЯМОК 1

Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

Сильні сторони, позитивні тенденції

1.У своїй роботі педагогічні працівники користуються нормативними документами, а саме: Наказ МОНУ від 13.04.2011 р. №329 “Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти” та Наказ МОНУ від 21.08.2013 р. №1222 Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти” зі змінами.

2. Вчителі НУШ для учнів початкової школи користуються нормативними документами:  Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”

3. При виставленні оцінки педагогічні працівники аналізують роботу учня, чітко проговоривши сильні та слабкі сторони роботи учня.

4. Аналіз роботи учня ґрунтується на позитивному підході, аналізується не лише результат, а й процес вивчення навчального матеріалу.

5. Враховується індивідуальний поступ здобувача освіти

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1.Не всі вчителі оприлюднюють критерії оцінювання, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.

2. Не завжди освітній процес спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей, а переважно на перевірку академічного компоненту.

3. Посилення ролі особистісного чинника в засвоєнні навчального матеріалу.

4. Частка вчителів, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу, невелика. Проте з кожним роком таких учителів стає більше.

5. Удосконалення методик формувального оцінювання.

6. При проведенні контрольних видів робіт не всі педагогічні працівники ознайомлюють здобувачів освіти з критеріями оцінювання.

НАПРЯМОК 2

Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. Класними керівниками ведеться моніторинг досягнень учнів класу (для ознайомлення батьків раз на місяць в щоденнику робиться звіт навчальних досягнень учня). 

2. Педагогічними працівниками відстежується особистий поступ кожного учня, що формує позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилятися. Учителі початкової школи з цією метою формують портфоліо учнів та заповнюють свідоцтво досягнень для  кожного учня.

3. Питання моніторингу навчальних досягнень учнів виноситься на засідання педагогічної ради, нарад при директорові.

4. Дирекцією закладу передбачено річним планом моніторингові дослідження якості знань здобувачів освіти:

 - для учнів 5-х класів з метою виявлення рівня адаптації до навчання в середній школі;

 - для учнів 6 -9 класів з предметів інваріативної частини навчальних планів з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання;

 - для учнів 4 класів з предметів ДПА з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання;

 - для учнів 9 класів з предметів ДПА з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання;

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. Не завжди вчителі проводять глибокий аналіз результатів моніторингових досліджень, інколи цей аналіз носить формальний характер

НАПРЯМОК 3

Спрямовування системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. Педагогічними працівниками у співпраці з батьками формується відповідальне ставлення учнів до результатів своєї роботи.

2. Більшість учителів ведунь електронні журнали та для зв’язку з батьками використовують електронні щоденники.

3. Електронний журнал ведеться з 2020 року.

4. Ведеться робота з обдарованими дітьми з метою якісної підготовки до предметних олімпіад, конкурсів, змагань.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. Робота з батьками щодо формування відповідального ставлення до навчання потребує покращення, батьки повинні стати партнерами в даному напрямку роботи.

2. Більшої уваги потребують прийоми самооцінювання на уроках.

3. Більшу увагу вчителям необхідно приділяти учням, що мають низький рівень знань, через індивідуальні завдання, роботу на канікулах з даної категорією здобувачів освіти.

4. Не достатньо висвітлюються досягнення учнів на сайті школи, сторінці у соціальній мережі Фейсбук

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ

СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стратегічні завдання:

• ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
• постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.
• налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.
• організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності та партнерства.

• сприяти підвищенню відповідальності кожного за результати своєї професійної діяльності;

Очікувані результати:

Підвищення якості викладання навчальних предметів педагогічними працівниками та відповідальності за свою професійну діяльність.

Аналіз педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу освіти

НАПРЯМОК 1

Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

Сильні сторони, позитивні тенденції

1.Здійснюючи календарне планування уроків, окремі педагогічні працівники враховують ступінь складності теми, обсяг навчального матеріалу. Аналізують результативність. У разі необхідності - вносять корективи в планування.

2. Більшість педагогів систематично використовують на уроках презентації, відеоматеріали.

3. Значна частина вчителів використовує освітні платформи у своїй діяльності.

4. В закладі налагоджено систему дистанційного навчання учнів з використанням Google сервісів (Class room, Meet), Zoom.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. Не всі педагоги використовують можливості Інтеренет-мережі, ІКТ, освітніх платформ.

2. Не ведеться робота щодо поширення власного досвіду роботи через друк у фахових виданнях, Інтернет-виданнях, на сторінці сайту школи.

НАПРЯМОК 2

Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. Освітній процес забезпечують 14  педагогічних працівників.

2. Вищу кваліфікаційну категорію мають 4 вчителі, звання «старший учитель» - 1.

3. Педагоги школи активно проходять підвищення кваліфікації при ЛОІППО та на інших платформах.

4. Педагогічні працівники мають змогу самостійно обирати суб’єкти підвищення кваліфікації. Педагоги школи беруть участь у роботі онлайн-курсів, вебінарів, майстер- класів тощо.

5. На засіданнях педагогічної ради закладу відбувається зарахування проходження підвищення кваліфікації таких педагогічних працівників.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. 1. Низьким є відсоток педагогів, які беруть участь у конкурсах фахової майстерності.
   2. Активізації потребує робота з поширення досвіду вчителями школи через друк у фахових та Інтернет-виданнях.

НАПРЯМОК 3

Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

Сильні сторони, позитивні тенденції

1.З метою врахування думки представники колективу вносять свої пропозиції до складання освітньої програми. Обмін думками між дирекцією та колективом здійснюється через засідання педагогічної ради, методичні об’єднання, майстер-класи, конференції, наради при директорові, консультування.

2. У школі здійснюється взаємовідвідування уроків та заходів між педагогами закладу.

4. Батьки є активними учасниками освітнього процесу. Їхня думка враховується при складанні освітньої програми, виборі класного керівника.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. У деяких випадках взаємне відвідування уроків та наставництво носить формальний характер.

2. Недостатньо високим є відсоток батьків, які цікавляться життям школи, класу

НАПРЯМОК 4

Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. Педагогічні працівники систематично інформують здобувачів освіти про дотримання правил академічної доброчесності.

2. Питання дотримання академічної доброчесності слухається на педагогічних радах.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

Не всі учні та батьки розуміють сутність поняття академічної доброчесності та відповідальність за її порушення.

Шляхи реалізації